top of page

Вінниччина під час війни: куди прямують медіа

Тренд перетікання аудиторії від традиційних медіа до електронних – в минулому. Тепер в аутсайдерах навіть сайти – поступово аудиторія звикає отримувати новини з соціальних мереж. І це не вінницький, а загальносвітовий тренд. Хоча й на Вінниччині він наявний. Якщо «тік-ток» та «інстаграм» не надто зручні для новинного формату, то «телеграм» - цілком.

Ще одним вінницьким трендом, хоча й загальнодержавним є поступове втрачання різномаїття медійних повідомлень. І це перш за все проблема війни та фінансування – чимало журналістів покинули роботу в медіа. Якщо на «Єдині новини» з державного бюджету виділяються мільярди гривень, то на місцях втрачається строкатість медійного ландшафту. Можливо, після війни доведеться не відновлювати медійне поле, а заново його творити.

Телеграм як джерело

Як повідомляє ІМІ, дані опитування громадської думки, проведеного КМІС на замовлення УІМК, свідчать, що українці найчастіше зараз звертаються по інформацію до анонімних та неофіційних телеграм-каналів. З десяти найзгадуваніших назв каналів: офіційний канал Президента Зеленського (5,2% серед опитуваних) опинився на п’ятій сходинці, на перше місце вийшла телега "Труха" (8,7% серед опитуваних). Типова ситуація для українських телеграмів, коли за добу 24 лютого їх охоплення зросло на 100–200%.

Половина, 5 з 10, тг-каналів займалися розкручуванням власної регіональної сітки: "Труха", "Украина сейчас", "Инсайдер", "Украина онлайн", Телеграмна служба новин. Сценарій здебільшого схожий: якщо в певному регіоні вмикається тривога, адміни пишуть про тривогу, вибухи та ймовірні прильоти, але детальнішу інформацію пропонують отримати у своїй регіональній групі. Якщо дивитися на таку залученість аудиторії як бізнес-модель, то це якісно відфільтрована аудиторія. Можна залучати рекламодавців для локального ринку або ж продати канал з якісною регіональною аудиторією.

Не виключенням є і Вінниця. Понад 95 тисяч підписників має канал “Труха-Вінниця”. Щоправда, не може не радувати те, що «Суспільне.Вінниця», канал, який транслює новини державного мовника, має понад 98 тисяч підписників.

Понад 100 тисяч підписників має канал “Реальна Вінниця”. А це вже не досить добра ознака. Оскільки саме “Реальна Вінниця” помічена у поширенні фейків.

В останній день вересня в телеграм-каналі "Реальна Вінниця" з’явилася фотка, яка імітувала статтю з вікіпедії про "атомні бомбардування Вінниці та Львова". До неї йшов короткий опис: "Вінниці погрожують ядерним ударом. Російські телеграм-канали поширюють у мережі ось таку жахливу статтю з вікіпедії". Відшукати джерело цього вкиду виявилося досить важко. Але певну дозу деструктивних дій це повідомлення дало. Принаймні напередодні 30 вересня знайшлися ті, хто дещо, але запанікував.



Взагалі, Вінниччину за понад рік війни бомбардували брехливими повідомленнями чимало. Від підробних розпоряджень голови ОВА про примусову мобілізацію студентів до ядерного удару. Від "міток" на дорогах і будинках до "фотографій" прильотів. І всі, хто має звичку дбайливо формувати своє інформаційне меню і не вживати нездорову медіаїжу, вже зробили висновки та відмовилися від недоброякісних каналів, сайтів, груп.

Інститут масової інформації зазначає, що фейк – це подання фактів у спотвореному вигляді або подання свідомо неправдивої інформації. До того ж фейк – це спосіб маніпуляції свідомістю шляхом надання неповної інформації, спотворення контексту, частини інформації з метою підштовхнути аудиторію до дій чи думок, які потрібні маніпулятору.


Владне мовчання


Перші місяці війни відзначились і намаганням органів місцевого самоврядування не надавати інформацію.

На початку війни у Вінницькій міській раді вирішили взагалі засекретити ледь не все – навіть рішення за минулі роки. У міської ради запросили рішення сесії від 2021 року – загальнодоступний, здавалося б, документ. І на це міська рада відписує, що "відповідь на ваш запит вам буде надано після закінчення воєнного стану".



Місцеве Державне бюро розслідувань взагалі вирішило засекретити зарплату свого керівника осередку на Вінниччині. Замість відповіді – звинувачення в тому, що інформація про те, кому і скільки дістається бюджетних коштів, може використовуватись організованою злочинністю.



Лука-Мелешківська сільська рада взагалі знесла свій сайт і сказала, що то їй наказала зробити обласна військова адміністрація.



А ОВА видала наказ про “тимчасове обмеження доступу до інформації, розміщеної на офіційних веб-сайтах органів влади”.



А от у Якушинецькій сільраді взагалі назвали тих, хто хотів дізнатися заробітну плату голови, колабораціоністами:



У період з 8 до 12 серпня ІМІ дослідив вінницькі сайти: "20 хвилин", "Вінниця.Інфо", "33 канал", "Вежа", ВІТА. Загалом – 559 новин. З них 19,3% стосувалися війни (бойові дії, жертви, окупація / звільнення, полонені тощо). Ще 10% новин – про соціальні наслідки війни (зокрема, ліквідація наслідків, відновлення водопостачання, електрики, інфраструктури). Ще 6% матеріалів стосувалися волонтерів, активістів, які допомагають фронту. Тобто навіть у відносно мирній Вінниці не в періоди обстрілів чверть матеріалів місцевих ЗМІ мають військову тематику. Традиційно популярні новини з розділу "Кримінал та надзвичайні пригоди". Таких у вінницьких ЗМІ понад 15%. Найменше традиційно у "Вежі". Найбільше – у "Вінниця.Інфо" та "Віти". Політикою, переважно міжнародною, на кшталт "що там у Джонсона / Трампа", "як там у Грузії / Казахстані / Чехії", що про це думає Корбан та як склали тести діти окремих місцевих політиків, цікавився лише "33 канал". Але про це видання, як завжди, окремий розділ. Бо поговорити є про що. Інші видання мало приділяли уваги політичним темам. Точніше, не приділяли зовсім.


Щодо нападів на медійників, які не пов'язані з війною, то на Вінниччині як завжди все сумно. ГО "Автомайдан "Вінниччина" подала до ГУ НП у Вінницькій області запит з проханням розповісти про успіхи роботи поліції в розрізі окремих статей за п’ять років. Зокрема, і про роботу на 171 ККУ – перешкоджання роботі журналістів. На початку січня організація отримала відповідь №№99/27/01-2023.


І ось вони, цифри:



За п’ять років поліція відкрила 18 проваджень. І довела до суду – нуль! Щобільше, одна зі справ у 2021 році взагалі загубилась. Якщо 2019 року відкрили два провадження, одне закрили, то одне залишилося "в провадженні". А у 2021 році відкрили два, одне закрили. І де ще одне – лише поліції відомо.


Закриття 16 з 18 проваджень – це потужний п’ятирічний результат роботи слідчих, які на словах щороку доповідають про важливість розслідування злочинів проти медійників. Які палко дбають про свободу слова та гарантії безпеки журналістів.


Головне фото - сайт Лука-Мелешківської сільської ради

Антон Булгаков, регіональний представник Інституту масової інформації у Вінницькій області




9 переглядів
bottom of page