А що б ви зробили з опалим листям?

Що ви робите з опалим листям? А з органічними рештками, які складають майже половину відходів кожного домогосподарства?


Інститут розвитку міст на своїй сторінці у ФБ розповів, що можна зробити з органічними рештками, якщо у вас приватний будинок чи дача.

А що робити з рослинними рештками, якщо не спалювати? Найкращим варіантом поводження з ними є компостування. Це процес перетворення органічних решток (садових і харчових відходів) на добриво.

  • Згідно з дослідженнями, близько половини усіх відходів складають органічні рештки. Практика компостування дозволить заощаджувати на вивезенні відходів, а також значно зменшить навантаження на сміттєві полігони, адже саме садові й харчові рештки спричиняють багато проблем: внаслідок неправильного розкладання, викидають шкідливі речовини, забруднюють ґрунти, спричиняють пожежі тощо.

  • Для компостування використовують компостер – конструкцію, яку можна зробити власноруч з дерев’яних дощок, вживаних піддонів, сітки, або придбати в магазині. Компостувати можна харчові рештки, листя, подрібнене гілля, скошену траву, солому. Процес перетворення відходів на добриво може тривати близько пів року, а для його пришвидшення використовують черв’яків чи препарати корисних мікроорганізмів.

  • Детальніше про створення компостера – у Каталозі від проекологічних організацій: https://bit.ly/3UmHSQs

  • Компостування варто практикувати, якщо ви живете у приватному будинку чи маєте дачу, доцільно інтегрувати в освітній процес, також можна реалізувати на рівні бізнесів та ОСББ – в Україні вже є успішні приклади. Про те, як встановили компостер в одному з ОСББ Миколаєва в рамках проєкту «Сафарі для громад» можна прочитати у статті http://bit.ly/3E2H6TC


А що робити з листям, якого просто гори згрібають комунальники зараз пізно восени?

Як пояснюють в Інституті розвитку міст, збирання листя може зашкодити міським деревам. Бо чи часто підживлюють міські дерева, чагарники та іншу рослинність? У більшості випадків – практично ніколи, адже це дуже дорого. Проте поживні речовини їм безумовно потрібні. У природи є для цього абсолютно безкоштовний механізм – розкладені рослинні рештки (у тому числі й листя) є натуральним добривом. Тому, якщо збирати опале листя, поживних речовин рослина не отримає.


Окрім цього, є і інші причини не збирати листя:

  • листяний опад дуже важливий для екосистеми, адже є середовищем існування комах, дрібних тварин та безлічі інших організмів і його знищення веде до скорочення популяції цих істот, що впливає на харчовий ланцюг в цілому;

  • оголення ґрунту призводить до його ерозії;

  • опад створює натуральну мульчу, яка виконує природну терморегуляцію і утримує вологу, а також запобігає появі небажаної рослинності;

  • процес збору листя часто призводить до витоптування та ущільнення ґрунту і потребує значних трудових ресурсів.

Усе це негативно впливає на якість озеленення: біднішають ґрунти, зменшується тривалість життя дерев та чагарників, погіршується їхній стан, відбувається деградація природних насаджень, рослинність стає чутливішою до ураження хворобами та шкідниками, зменшується біорізноманіття.

До речі, у законодавстві вказано, що згрібати листя з-під груп дерев і чагарників заборонено*. Це варто робити лише на доріжках, партерних газонах, площах і подібних місцях. Тому створювати газон під деревами – погана практика й краще його змінити на масиви чагарників чи тіньовитривалі багаторічники.


Актуальним питанням завжди залишається, що робити з опалим листям, яке зібрали з доріжок, площ та газонів? Нагадуємо, що спалення листя є недопустимим, адже несе велику шкоду оточенню. Альтернативою спаленню може бути компостування. І у наступному дописі розповімо, як це робити правильно і чому воно важливе.


*Наказ №105 "Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України": https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06#Text


А що б ви зробили з опалим листям?

  • вивозили б його з парків і скверів

  • залишили